ВПЛ-інфекція
За останнє десятиліття в світі відбулися прогресивні зміни в розумінні патогенетичних шляхів розвитку цервікального раку. Німецьким професором медицини Харальдом цур Хаузеном було доведено вірусне походження даного захворювання. Саме завдяки цьому відкриттю він був удостоєний Нобелевської премії, а у жіночої половини людства з’явилася можливість протистояти страшній недузі нашої епохи.
Новаторські дослідження Нобелевського лауреата були підкріплені медичними статистичними даними, відповідно до яких, більш ніж 70% жінок, яким був діагностований рак шийки матки являлися носіями штамів вірусу папіломи людини (ВПЛ).
Вірус папіломи людини є найпоширенішою вірусною інфекцією, яка передається під час статевого акту. Встановленим шляхом передачі інфекції також є тілесний або генітальний контакт. Крім того, підвержені процесу ураженню слизові оболонки шийки матки, піхви, вульви, анусу та ротової порожнини.
В клінічному перебігу ВПЛ інфекції розглядають декілька стадій. При латентній (прихованій) стадії хвороби пацієнти не мають скарг і можуть навіть не знати про інфікування. Клінічна стадія папіломавірусної інфекції може проявлятися у формі папілом, гострокінцевих кондилом, а також неоплазіями слизових оболонок.
Інкубаційний період з моменту інфікування до клінічних проявів займає від 1 до 8 місяців. Місцем проникнення вірусу може бути, як зона трансформації (зона стику двох видів епітелію – багатошарового плоского та однорядного циліндричного), так і наявність, мікротравм в епітеліальному шарі, спричинені, в тому числі, запальними процесами іншого походження.
Особливістю папіломавірусної інфекції являється те, що в більшості випадків імунна система жінки здатна подолати вірусне захворювання. Відомо, що тільки у 1 зі 100 випадків у ВПЛ-інфікованих жінок виникають клінічні ураження. Однак, по мірі зростання змін у клітинах шийки матки частота подібних регресій (одужань) зменшується.
Існує ряд факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які посилюють канцерогенні властивості папіломавірусу. До них відносяться: тютюнопаління, ранній початок статевого життя, перенесені інфекції, які передаються статевим шляхом, аборти, тривале застосування гормональних контрацептивів, а також травми шийки матки під час пологів.
Ризик злоякісного переродження, пов’язаний з деякими типами папіломавірусів, які прийнято називати високоонкогенними та в цю групу входять: 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51,52, 56, 59, 68, 73, 82 типи. До групи ймовірного високого ризику відносять 26, 53 і 66 типи.
До групи низькоонкогенних типів належать: 6, 11, 40, 42, 43, 44, 54, 61, 70, 72, 81.
На даний час в Україні спостерігається досить низький рівень державної просвітницької кампанії про роль папіломавірусної інфекції в розвитку РШМ, тому підвищення рівня обізнаності українок з вищевказаних питань є запорукою успішної боротьби представниць чарівної статі з раком шийки матки. Ми самі творимо своє майбутнє. Розпочнемо створювати гідну, розумну та здорову націю.
Перейдемо до знайомства з «золотим стандартом» цервікального скринінгу – ПАП-тестом.