Особисті історії

Історія однієї пацієнтки, записана зі слів лікаря-гінеколога.

У той день моя зміна в клініці вже добігала кінця, коли мені зателефонувала адміністратор з ресепшену та запитала чи зможу я прийняти ще одну пацієнтку без попереднього запису.

До кабінету ввійшла проста жінка середніх років, опираючись на руку свого дорослого сина. Погляд її був спрямований в нікуди, абсолютно порожній і нічого не виражаючий. Свідчив він про її явно пригнічений і нездоровий стан.

Дивлячись на свої натруджені робочі руки, вона почала відповідати на мої стандартні запитання про причини свого візиту.

– «Перебуваю в періоді мепопаузи. Змучилася зовсім, нещодавно почалися кров’янисті виділення, які з кожним разом стають все рясніше … Ось, сьогодні вже їхали в онкодиспансер, але вирішили зайти спочатку до Вас, на обстеження … ».

– «Розумієте, доктор, продовжувала жінка, в мене: робота позмінна, будинок, город і домашнє господарство … живу одна … Часу не вистачає, щоб по лікарнях ходити. Та й зверталася я у поліклініку за місцем проживання, просиділа там в черзі три години та й пішла ні з чим.

Відношення лікарів жахливе, безкоштовна медицина, одним словом … », – важко видихнувши, підвела підсумок жінка.

Проводжу огляд: «у шийці матки зміни … ми ще будемо проводити дослідження, але діагноз вже майже ясний … важка дисплазія … занадто пізно, щоб встигнути Вас урятувати …»

Наша бесіда тривала ще близько години. Розмова, чесно кажучи, не з легких. Я намагався підібрати необхідні слова підтримки для пацієнтки. До розмови долучився її син.

– «Лікар, невже нічого вже не можна зробити, не розумію», – з останньою надією, як за соломинку, хапається він.

– «Чому ж Ви не звернулися раніше?»

– «Так у мене вже протягом 18 років та дисплазія, доктор …»

 

P.S.: Цей випадок безвідповідального ставлення до власного здоров’я, на жаль, не поодинокий в моїй багаторічній, лікарській практиці. Жінки часто звертаються в запущеній стадії, коли вже починаються болі та кровотечі. На ІV стадії 5-річна виживаність становить 13%.

Лікування на ранньому етапі ефективно, виживаність при першій стадії раку матки становить 70%, але коли пацієнтки приходять вже з розпадом пухлини, допомогти вже нічим не можна …