Інтерпретація результатів ПАП-тесту
Хвилююча мить. Цитологічне заключення отримано. Давайте спробуємо розібратися в загадкових термінах, але на початку нашого lifehack, присвяченого «труднощам перекладу» результатів ПАП-тесту трохи зануримося в історію.
Першу класифікацію результатів ПАП-тесту було запроваджено американським лікарем-цитопатологом грецького походження Георгіосом Папаніколау в 1954 році. Згодом, через 14 років, дана класифікація зазнала ряд змін, які були внесені ВООЗ. І от, у 1988 році Національним інститутом вивчення раку (м. Бетезда, штат Меріленд, США), була запропонована нова двостадійна система оцінки результатів цитологічного дослідження, яка згодом отримала назву «Мерілендська» або «Бетезда» («Bethesda») на честь міста, в якому була задекларована ця прогресивна наукова робота.
На сьогоднішній день в Україні, на жаль, має місце юридична колізія: вітчизняною системою охорони здоров’я цитопатологія не визнається, як самостійна медична галузь і відповідно відсутні будь-які вітчизняні класифікації, стандарти та методики, затверджені в установленому порядку розпорядчими актами Міністерства охорони здоров’я України, якими могли би керуватися в своїй роботі українські лікарі-цитопатологи. Тому провідні вітчизняні лікарі-гінекологи та лікарі-цитопатологи на даний час успішно застосовують у своїй роботі міжнародні рекомендації.
Міжнародна класифікація «Бетезда» являє собою науковий, міжнародний світогляд, який сучасні українські лікарі-гінекологи та лікарі-цитопатологи інтегрували в свою роботу (контактну інформацію про яких, Ви зможете знайти на нашому веб-сайті в рубриці «Де я можу здати ПАП-тест?»). Практична цінність системи «Бетезда» полягає в тому, що вона не лише описує зміни епітелію шийки матки, але й класифікує їх відповідності до тактики гінеколога, яка буде найбільш виправданою у тому, чи іншому випадку.
Термінологічна система «Бетезда» 2001 (наразі готується нова редакція – 2015 року), має ряд важливих складових. Ми подробніше зупинимося на двох, вкрай важливих для пацієнток.
Тип зразку. Як згадувалось раніше, ПАП-тест може бути традиційним (коли матеріал взятий з шийки матки та цервікального каналу наноситься на скло та негайно фіксується) або на основі рідинної цитології (LBC). При рідинній цервікальній цитології матеріал переноситься в спеціальні консервуючі розчини. Важливим нюансом тут є добре виполіскування щіточки (має утворитись клітинна суспензія, ігнорування цієї дії призводить до «консервування клітин на щіточці»).
Застосування рідинної цитології гарантує лікарю-гінекологу «транспортування» всіх зібраних клітин в цитологічну лабораторію, а також сприяє зменшенню неінформативних і хибно негативних цитологічних результатів. Крім цього, в пацієнток, у разі потреби, з’являється можливість «дозамовлення» додаткових досліджень, без повторного взяття мазку.
Інтерпретація результату. Це розділ цитологічного висновку, де лікар-цитопатолог інформує лікаря-гінеколога про виявлені зміни або їх відсутність, у більш детальному вигляді.
Для розуміння професійної мови лікарів ми уніфікували інформацію в табличну форму та приводимо нижче традиційну класифікацію системи «Бетезда» разом із поясненнями та рекомендаціями:
| Клас за системою «Бетезда 2001» | Тлумачення | Відпо-відність типу мазку | Тактика |
| Негативний на інтраепітеліальні ушкодження та неоплазію (NILМ) | Нормальний стан сквамозного епітелію, що відповідає віку та стану жінки (вагітність стан після пологів, менопауза, пубертатний вік, прийом гормональних препаратів, внутрішньо маткова спіраль) без видимих змін епітелію, підозрілих на диспластичні. Ця категорія також включає запальні та реактивні зміни сквамозного епітелію, що виникли внаслідок наявності бактеріальних, грибкових або вірусних (вірус простого герпесу) агентів. До цієї категорії також включено шифт бактеріальної флори у бік вагінозу. | І або ІІ | Рекомендовано дотримуватися звичайної програми гінекологічного скринінгу із повторним ПАП-тестом через 1 рік – для жінок віком до 30 років та через 2 роки – для жінок віком понад 30 років. |
| Атипові сквамозні клітини з невизначеними ознаками (АSС – US) | Зміни сквамозного епітелію, що не можуть бути пов’язані із запальним процесом, чи дією будь-яких факторів, описаних вище, але не повністю відповідають картині диспластичного процесу. Ця категорія належить до зворотних змін, ймовірно пов’язаних із ВПЛ- інфекцією. | ІІ – III а | Рекомендовано спостереження повторним ПАП-тестом через 6 місяців. Капсидний тест для визначення прогнозу регресії дисплазії. |
| Сквамозні інтраепітеліальні ураження низького ступеню (LSIL) | Зміни сквамозного епітелію з ознаками легкої дисплазії. Ця категорія належить до зворотніх змін, спричинених ВПЛ-інфекцією. | ІІІа | Рекомендовано спостереження повторним ПАП-тестом через 6 місяців. Капсидний тест для визначення прогнозу регресії дисплазії |
| Атипові сквамозні клітини, не можна виключити НSIL, (АSС – Н) | Зміни сквамозного епітелію з невизначеними, коли не можна виключити важку дисплазію. Ця категорія належить до не зворотніх змін, спричинених дією ВПЛ-інфекції та потребує радикальної тактики лікування. | ІІІ | Рекомендовано спостереження повторним ПАП-тестом через 6 місяців. Капсидний тест для визначення прогнозу регресії дисплазії. |
| Сквамозні інтраепітеліальні ураження високого ступеню (НSIL) | Зміни сквамозного епітелію важкого ступеню ураженості. До цієї категорії належать важкі дисплазії, а також карцинома in situ. Це незворотні стани, що потребують хірургічного втручання, об’єм якого визначається на підставі гістологічного висновку. | ІІІ-IV | Рекомендовано кольпоскопію з відбором біопсій диспластичних ділянок шийки матки для подальшого гістологічного аналізу із визначенням поширеності дисплазії, контролем наявності/відсутності інвазії тa об’єму хірургічного лікування. |
Найбільше запитань у лікарів-гінекологів і хвилювань у пацієнток викликають відповіді ASC-US і ASC-H. Категорія атипових клітин (ASC) містить два підтипи: атипові клітини з невизначеними ознаками (ASC-US) та атипові клітини, які не виключають важке ураження (ASC-Н).
Атипові клітини – це клітинні аномалії більш виражені ніж ті, що характерні для реактивних змін, але кількісно чи якісно недостатні для того, щоб поставити заключний діагноз плоскоклітинної інтраепітеліальної неоплазії (SIL). Оскільки зміни в клітинах, які відносяться до ASC-US, можуть відображатися, як виражені доброякісні зміни, так і потенційно важчу патологію, між якими класифікація не проводить чіткої межі, то вони відмічаються як «клітини з невизначеним значенням». Це так звана «сіра зона», яка потребує більш детальнішого обстеження пацієнток за допомогою капсидного тесту. Капсидне дослідження, винайдене німецькими вченими є прогностичним показником, який дає можливість передбачити ризик прогресії зворотних дисплатичних змін (ASC-US і LSIL) у незворотні (ASC-Н і HSIL) та рак. Ймовірність даного прогнозу становить 80-85%.
Про необхідність призначення капсидного тесту, лікар-гінеколог та пацієнтка дізнаються із рекомендацій, які зазначаються лікарем-цитопатологом у ПАП-заключенні. Капсидний тест виконується на тому ж мазку, що й ПАП-тест. Повторно здійснювати відбір матеріалу немає необхідності.
Якщо за результатами капсидного тесту виявляються інші відхилення, то Ваш лікар-гінеколог може обстежити шийку матки більш детально: за допомогою кольпоскопії.
Жінка, в ПАП-тесті якої лікар-цитопатолог, виявив насторожуючи зміни, не обов’язково хвора на рак. Це можуть бути ознаки того, що деякі клітини змінюються або змінилися. От же прийшов час відкласти в сторону всі справи та всерйоз зосередитися на власному здоров’ї.