Однією з гострих проблем сучасного українського суспільства є загрозливе зростання показників онкологічної захворюваності та смертності. Так, серед онкологічних патологій велику частку займають злоякісні новоутворення репродуктивної системи чарівної половини людства, зокрема, рак шийки матки. На сьогоднішній день в Україні, рак шийки матки не тільки негативно позначається на демографічній ситуації в країні, але й є особистою трагедією для багатьох українських родин.
На щастя, світова медицина вже давно вказала нам вірний напрямок руху у подоланні цієї страшної недуги. На відміну від більшості онкологічних захворювань, виникнення яких на сьогоднішній день медицина прогнозувати не здатна, розвиток раку шийки матки навчилися запобігати ще на початку минулого століття. Винайдений у США скринінговий ПАП-тест, правильно виконаний і грамотно оцінений кваліфікованим лікарем-цитопатологом, дає лікарю-гінекологу достовірний прогноз, що саме у конкретної пацієнтки в найближчі кілька років може виникнути важка дисплазія або навіть рак шийки матки. Цей термін достатній, щоб за допомогою ефективних, перевірених тактик лікування врятувати жінку від цього захворювання.
Дану ідею профілактичного скринінгу покладено в основу всіх національних систем охорони здоров’я розвинених країн світу. Правильно організована скринінгова програма в країнах Західної Європи, США та Канаді, за останні 20 років дозволила знизити показники захворюваності та смертності від раку шийки матки на 60% - 80%. В скандинавських країнах таких, як Норвегія та Данія вже протягом кількох десятиліть реєструються лише поодинокі випадки цього захворювання.
З огляду на викладене, життєвим кредо кожної українки, яка піклується про своє здоров'я, повинні стати регулярні візити до лікаря-гінеколога з обов'язковим проведенням цервікального скринінгу (від англ. screening – «перевіряти»).. Саме результати цього дослідження надійно озброять Вашого лікаря-гінеколога, сигналізуючи про можливу небезпеку виникнення раку шийки матки.
Спробуйте започаткувати для себе коханої цю корисну традицію, якщо Ви хочете попередити та вчасно виявити аномальні клітини на ранніх стадіях ураження. Адже не секрет, що дисплатичні зміни на ранніх стадіях є виліковними!
Будьмо здорові!
Незважаючи на значний прогрес медичної науки, проблема раку шийки матки (РШМ) продовжує залишатися в центрі уваги провідних онкологів світу. Щорічно ця підступна хвороба затьмарює життя близько півмільйону жінок, з яких - 274 тисячі помирають протягом першого року хвороби, у зв’язку з виявленням патології на ІІІ-ІV стадіях.
В Україні ситуація взагалі стала критичною, адже РШМ щороку забирає життя у понад 2,5 тисячі українок, переважно, активного, працездатного та репродуктивного віку.
Одночасно, спостерігається тенденція до помітного «омолодження» захворюваності, так: 55,3% пацієнток складають жінки у віковій групі від 18 до 54 років.
Якщо перейти від статистики до абсолютних значень, то при відповідній організації скринінгу з 1 800 жінок, які щороку вмирають від РШМ, 1 000 лишалися б жити, і не тому, що одужали, а тому, що навіть не захворіли на рак. А це означає, що вдалося не лише уникнути особистої трагедії, але й витрат на діагностику, лікування та непрацездатність.
Звертаємо увагу, що рак шийки матки – онкологічне захворювання, яке тривалий час протікає без виражених симптомів. Наприклад, між інфікуванням і розвитком інвазивної карциноми проходить 5-10 років.
Таким чином, залишаючись однією з найбільш поширених онкологічних патологій, РШМ, міцно зайняв 2 місце серед усіх злоякісних новоутворень репродуктивної системи та є серйозною загрозою для сучасних і майбутніх поколінь українок.
Добре зрозумівши суть проблеми, поглянемо на ситуацію глобально та визначимо Ваш спільний з лікарем-гінекологом алгоритм співпраці.
Відомо, що основною причиною виникнення РШМ є папіломавірусна інфекція. Віруси папіломи людини (ВПЛ) - велика група вірусів, що інфікують клітини шкірних покривів і слизових людини. Виявити ці віруси та вчасно на них вплинути нам допоможе цервікальний скринінг у поєднанні з тестуванням на ВПЛ.
За останнє десятиліття в світі відбулися прогресивні зміни в розумінні патогенетичних шляхів розвитку цервікального раку. Німецьким професором медицини Харальдом цур Хаузеном було доведено вірусне походження даного захворювання. Саме завдяки цьому відкриттю він був удостоєний Нобелевської премії, а у жіночої половини людства з’явилася можливість протистояти страшній недузі нашої епохи.
Новаторські дослідження Нобелевського лауреата були підкріплені медичними статистичними даними, відповідно до яких, більш ніж 70% жінок, яким був діагностований рак шийки матки являлися носіями штамів вірусу папіломи людини (ВПЛ).
Вірус папіломи людини є найпоширенішою вірусною інфекцією, яка передається під час статевого акту. Встановленим шляхом передачі інфекції також є тілесний або генітальний контакт. Крім того, підвержені процесу ураженню слизові оболонки шийки матки, піхви, вульви, анусу та ротової порожнини.
В клінічному перебігу ВПЛ інфекції розглядають декілька стадій. При латентній (прихованій) стадії хвороби пацієнти не мають скарг і можуть навіть не знати про інфікування. Клінічна стадія папіломавірусної інфекції може проявлятися у формі папілом, гострокінцевих кондилом, а також неоплазіями слизових оболонок.
Інкубаційний період з моменту інфікування до клінічних проявів займає від 1 до 8 місяців. Місцем проникнення вірусу може бути, як зона трансформації (зона стику двох видів епітелію - багатошарового плоского та однорядного циліндричного), так і наявність, мікротравм в епітеліальному шарі, спричинені, в тому числі, запальними процесами іншого походження.
Особливістю папіломавірусної інфекції являється те, що в більшості випадків імунна система жінки здатна подолати вірусне захворювання. Відомо, що тільки у 1 зі 100 випадків у ВПЛ-інфікованих жінок виникають клінічні ураження. Однак, по мірі зростання змін у клітинах шийки матки частота подібних регресій (одужань) зменшується.
Існує ряд факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які посилюють канцерогенні властивості папіломавірусу. До них відносяться: тютюнопаління, ранній початок статевого життя, перенесені інфекції, які передаються статевим шляхом, аборти, тривале застосування гормональних контрацептивів, а також травми шийки матки під час пологів.
Ризик злоякісного переродження, пов’язаний з деякими типами папіломавірусів, які прийнято називати високоонкогенними та в цю групу входять: 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51,52, 56, 59, 68, 73, 82 типи. До групи ймовірного високого ризику відносять 26, 53 і 66 типи.
До групи низькоонкогенних типів належать: 6, 11, 40, 42, 43, 44, 54, 61, 70, 72, 81.
На даний час в Україні спостерігається досить низький рівень державної просвітницької кампанії про роль папіломавірусної інфекції в розвитку РШМ, тому підвищення рівня обізнаності українок з вищевказаних питань є запорукою успішної боротьби представниць чарівної статі з раком шийки матки. Ми самі творимо своє майбутнє. Розпочнемо створювати гідну, розумну та здорову націю.
Перейдемо до знайомства з «золотим стандартом» цервікального скринінгу - ПАП-тестом.
Цитологічний мазок (ПАП-тест) являє собою дуже просте та абсолютно безболісне для пацієнтки цитологічне дослідження за допомогою якого, швидко та достовірно цитопатолог оцінює структуру клітин шийки матки. Виявлення щонайменших патологічних відхилень у будові клітин та їх відповідне лікування дозволяє попередити розвиток злоякісних новоутворень.
Свою назву ПАП-тест отримав на честь Георгіоса Папаніколау американського лікаря-цитопатолога грецького походження, який розробив методику діагностики раку шийки матки та передракових станів. Згодом, його новаторський діагностичний винахід ліг в основу створення національних скринінгових програм боротьби з раком шийки матки розвинених країн світу.
ПАП-тест по праву вважається найуспішнішим скринінговим тестом в онкології та економічно доцільним методом боротьби з раком шийки матки. Використання цього методу в країнах Західної Європи, США та Канаді дозволило знизити частоту виникнення інвазивних форм раку шийки матки, летальності та інвалідизації жіночого населення. Так, наприклад, в США, де даний тест є обов'язковим при проведенні профілактичних оглядів у лікаря-гінеколога, частота та смертність від раку шийки матки знизилася на 80% за останні 40 років.
Нажаль, в Україні та в інших країнах СНД цитологічна діагностика патології шийки матки на основі забарвлення за Папаніколау ще не набула широкого розповсюдження. На даний час ПАП-тест використовується обмеженою кількістю лабораторій, в той час коли вся європейська медична спільнота базує свою роботу виключно на цьому дослідженні.
В нашій країні широко використовується забарвлення азур-еозиновими сумішами по Романовському (в різних лабораторіях використовують різні модифікації - по Папенгейму (Май-Грюнвальду-Гімзе) (малюнок 1), яке помилково лікарями сприймається за ПАП-тест. Забарвлення за Папаніколау вважається найкращим для виявлення патології клітини шийки матки. На відміну від методу Романовського забарвлення за Папаніколау являється поліхромним (малюнок 2), і дає більш ширше уявлення про будову клітин, ступінь їх дозрівання і відповідно краще виявляє ранні мінімальні диспластичні зміни плоского епітелію на етапах, коли клінічні ознаки дисплазії ще не можуть бути виявлені візуально. В цьому і полягає ключова роль ПАП-тесту. Будьте уважні та запитуйте у Вашого лікаря-гінеколога.
ПАП-тест був і залишається першим етапом у діагностиці патології шийки матки. Скринінговий ПАП-тест на сьогоднішній день зберіг життя десяткам мільйонів жінок у всьому світі, які з року в рік завдячують його винахіднику своїм здоров’ям, життям і щастям у своїх родинах.
Таким чином, головна мета виконання ПАП-тесту – це профілактика виникнення раку шийки матки, а регулярне ПАП-тестування – це musthave кожної сучасної пані у віці від 18 до 65 років, яка з належною увагою та відповідальністю ставиться до свого здоров’я.
Виділіть годинку свого часу та пройдіть ПАП-тест!
Ознайомимося з тайм-менеджментом ПАП-дослідження. Свій перший ПАП-тест кожна юна українка повинна запланувати незабаром після початку статевого життя, або у віці 18 років (в залежності від того, що трапиться раніше досягнення 18-річчя або початок сексуальних стосунків). Зазначена вікова межа для початку скринінгу рекомендована невипадково. В Україні спостерігається зростання показників захворюваності на рак шийки матки саме у молодих жінок.
Далі дослідження проводиться раз на рік під час щорічних профілактичних візитів до лікаря-гінеколога. Багатьох українок хвилює питання про те, як часто потрібно повторювати процедуру взяття цитологічного мазка. Думки лікарів з даного питання розходяться.
Як відомо, в більшості випадків клітці потрібно близько 10 років, щоб з легких змін в будові утворилася ракова пухлина, тому частина лікарів каже про відсутність необхідності проводити дослідження часто. Але, разом з тим, в медичній практиці зустрічалися випадки швидкого розвитку захворювання. Звідси рекомендована частота взяття мазка становить раз на рік.
Звичайно, частота проведення ПАП-тесту може варіюватися. Лікар-гінеколог може рекомендувати більш часте виконання цього тесту в разі, якщо у Вас в минулому вже виявлялися дисплатичні зміни або, якщо Ви відноситеся до груп підвищеного ризику захворювання на рак шийки матки.
Факторами ризику для розвитку раку шийки матки є:
- наявність кількох інтимних партнерів (або партнерів, які мають декілька партнерів);
- початок статевого життя в ранньому віці;
- вірусні інфекції, такі, як ВПЛ, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), або вірус простого герпесу (ВПГ);
- тютюнопаління.
Якщо протягом 3-х років поспіль результати ПАП-тесту не виявляють змін в будові клітин шийки матки, відповідно тестування слід проводити 1 раз на 2 роки до 65 років.
Дуже часто діагноз рак ставиться жінкам у віці старше 50 років. Навіть після початку менопаузи жінка повинна систематично робити ПАП-тест. Багато літніх панянок вважають, що вони більше не мають потреби в ПАП-мазку, думають, що вони не піддаються ризику розвитку раку шийки матки в силу свого віку. Звісно ж, це не правильно. Ці жінки потребують ПАП-тестування, бо їх ризик вище.
Після 65 років виконання ПАП-тесту можна припинити, за умови, що всі попередні результати були негативними.
Правильність і точність результатів ПАП-дослідження залежить від дотримання простих правил підготовки. Іноді ми недооцінюємо даний момент. А даремно!
Якщо Ви проігноруєте даний підготовчий етап, то може виникнути імовірність того, що Вам запропонують провести повторне проходження ПАП-тесту або буде встановлено невірний діагноз.
Належна підготовка до даного дослідження, дозволяє звести до мінімуму частоту хибно-негативних результатів ПАП-тесту. Вимоги щодо відповідної підготовки абсолютно прості.
Ось кілька корисних порад:
1. ПАП-тест не проводиться під час менструації.
2. Українкам репродуктивного віку для ПАП-дослідження краще обирати час не раніше ніж на 5-й день менструального циклу та не пізніше ніж за 5 днів до наступної менструації. Для панянок, що знаходяться в періоді менопаузи обмеження відсутні.
3. За 2-3 дні до ПАП-тесту слід уникати інтимних стосунків.
4. За 2-3 дні до проведення дослідження не рекомендується користуватися будь-якими медикаментами для вагінального застосування, сперміцидними контрацептивними засобами, а також не проводити спринцювань, УЗ досліджень органів малого тазу із застосуванням інтравагінального датчика.
В знак турботи про себе, уважно ознайомтеся з вищепереліченими правилами та заплануйте у відповідний день циклу свій візит до лікаря-гінеколога з метою проведення ПАП-тесту.
Очікуваний день циклу для проведення ПАП-тесту настав і Ви налаштовані на довге та щасливе життя вирушили до свого лікаря-гінеколога.
Зразки матеріалу або так звані мазки для виконання даного тестування беруться під час звичайного гінекологічного огляду. Лікар-гінеколог запропонує Вам лягти на гінекологічне крісло та за допомогою спеціальної стерильної щіточки, візьме з зовнішньої та внутрішньої поверхні шийки матки клітини для дослідження.
Дана процедура, яка триватиме менш ніж 5-10 секунд є абсолютно безпечною та безболісною. Отриманий матеріал наноситься лікарем-гінекологом на промарковане скло фіксується спеціальним цитоспреєм або спиртовим розчином у концентрації не менш ніж 96%. Правильна своєчасна волога фіксація є запорукою адекватної цитологічної відповіді.
Звертаємо Вашу увагу, що в супровідному направленні лікар-гінеколог зобов`язаний надати якомога повну наявну інформацію про Вас (вік, день менструального циклу, тривалість менопаузи, лактації, застосування контрацептивів, термін вагітності, результати попередній цитологічних чи гістологічних досліджень). Наявність або відсутність певних даних може суттєво вплинути на заключний висновок лікаря-цитопатолога.
Далі відібраний клітинний матеріал направляється до цитологічної лабораторії, де його досліджує під мікроскопом лікар-цитопатолог. Він, у свою чергу, після ретельного вивчення структур клітин і їх функціонального стану, визначить наявність в дослідному мазку клітин зі зміненою будовою та проінформує лікаря-гінеколога у вигляді письмового цитологічного заключення.
Наданий цитологічний висновок, у разі необхідності, дозволить Вашому лікарю-гінекологу правильно обрати персональні схеми додаткових досліджень і протоколів лікування або профілактики.
Хвилююча мить. Цитологічне заключення отримано. Давайте спробуємо розібратися в загадкових термінах, але на початку нашого lifehack, присвяченого «труднощам перекладу» результатів ПАП-тесту трохи зануримося в історію.
Першу класифікацію результатів ПАП-тесту було запроваджено американським лікарем-цитопатологом грецького походження Георгіосом Папаніколау в 1954 році. Згодом, через 14 років, дана класифікація зазнала ряд змін, які були внесені ВООЗ. І от, у 1988 році Національним інститутом вивчення раку (м. Бетезда, штат Меріленд, США), була запропонована нова двостадійна система оцінки результатів цитологічного дослідження, яка згодом отримала назву «Мерілендська» або «Бетезда» («Bethesda») на честь міста, в якому була задекларована ця прогресивна наукова робота.
На сьогоднішній день в Україні, на жаль, має місце юридична колізія: вітчизняною системою охорони здоров’я цитопатологія не визнається, як самостійна медична галузь і відповідно відсутні будь-які вітчизняні класифікації, стандарти та методики, затверджені в установленому порядку розпорядчими актами Міністерства охорони здоров’я України, якими могли би керуватися в своїй роботі українські лікарі-цитопатологи. Тому провідні вітчизняні лікарі-гінекологи та лікарі-цитопатологи на даний час успішно застосовують у своїй роботі міжнародні рекомендації.
Міжнародна класифікація «Бетезда» являє собою науковий, міжнародний світогляд, який сучасні українські лікарі-гінекологи та лікарі-цитопатологи інтегрували в свою роботу (контактну інформацію про яких, Ви зможете знайти на нашому веб-сайті в рубриці «Де я можу здати ПАП-тест?»). Практична цінність системи «Бетезда» полягає в тому, що вона не лише описує зміни епітелію шийки матки, але й класифікує їх відповідності до тактики гінеколога, яка буде найбільш виправданою у тому, чи іншому випадку.
Термінологічна система «Бетезда» 2001 (наразі готується нова редакція - 2015 року), має ряд важливих складових. Ми подробніше зупинимося на двох, вкрай важливих для пацієнток.
Тип зразку. Як згадувалось раніше, ПАП-тест може бути традиційним (коли матеріал взятий з шийки матки та цервікального каналу наноситься на скло та негайно фіксується) або на основі рідинної цитології (LBC). При рідинній цервікальній цитології матеріал переноситься в спеціальні консервуючі розчини. Важливим нюансом тут є добре виполіскування щіточки (має утворитись клітинна суспензія, ігнорування цієї дії призводить до «консервування клітин на щіточці»).
Застосування рідинної цитології гарантує лікарю-гінекологу «транспортування» всіх зібраних клітин в цитологічну лабораторію, а також сприяє зменшенню неінформативних і хибно негативних цитологічних результатів. Крім цього, в пацієнток, у разі потреби, з’являється можливість «дозамовлення» додаткових досліджень, без повторного взяття мазку.
Інтерпретація результату. Це розділ цитологічного висновку, де лікар-цитопатолог інформує лікаря-гінеколога про виявлені зміни або їх відсутність, у більш детальному вигляді.
Для розуміння професійної мови лікарів ми уніфікували інформацію в табличну форму та приводимо нижче традиційну класифікацію системи «Бетезда» разом із поясненнями та рекомендаціями:
| Клас за системою «Бетезда 2001» | Тлумачення | Відпо-відність типу мазку | Тактика |
| Негативний на інтраепітеліальні ушкодження та неоплазію (NILМ) | Нормальний стан сквамозного епітелію, що відповідає віку та стану жінки (вагітність стан після пологів, менопауза, пубертатний вік, прийом гормональних препаратів, внутрішньо маткова спіраль) без видимих змін епітелію, підозрілих на диспластичні. Ця категорія також включає запальні та реактивні зміни сквамозного епітелію, що виникли внаслідок наявності бактеріальних, грибкових або вірусних (вірус простого герпесу) агентів. До цієї категорії також включено шифт бактеріальної флори у бік вагінозу. | І або ІІ | Рекомендовано дотримуватися звичайної програми гінекологічного скринінгу із повторним ПАП-тестом через 1 рік - для жінок віком до 30 років та через 2 роки - для жінок віком понад 30 років. |
| Атипові сквамозні клітини з невизначеними ознаками (АSС - US) | Зміни сквамозного епітелію, що не можуть бути пов'язані із запальним процесом, чи дією будь-яких факторів, описаних вище, але не повністю відповідають картині диспластичного процесу. Ця категорія належить до зворотних змін, ймовірно пов'язаних із ВПЛ- інфекцією. | ІІ - III а | Рекомендовано спостереження повторним ПАП-тестом через 6 місяців. Капсидний тест для визначення прогнозу регресії дисплазії. |
| Сквамозні інтраепітеліальні ураження низького ступеню (LSIL) | Зміни сквамозного епітелію з ознаками легкої дисплазії. Ця категорія належить до зворотніх змін, спричинених ВПЛ-інфекцією. | ІІІа | Рекомендовано спостереження повторним ПАП-тестом через 6 місяців. Капсидний тест для визначення прогнозу регресії дисплазії |
| Атипові сквамозні клітини, не можна виключити НSIL, (АSС - Н) | Зміни сквамозного епітелію з невизначеними, коли не можна виключити важку дисплазію. Ця категорія належить до не зворотніх змін, спричинених дією ВПЛ-інфекції та потребує радикальної тактики лікування. | ІІІ | Рекомендовано спостереження повторним ПАП-тестом через 6 місяців. Капсидний тест для визначення прогнозу регресії дисплазії. |
| Сквамозні інтраепітеліальні ураження високого ступеню (НSIL) | Зміни сквамозного епітелію важкого ступеню ураженості. До цієї категорії належать важкі дисплазії, а також карцинома in situ. Це незворотні стани, що потребують хірургічного втручання, об'єм якого визначається на підставі гістологічного висновку. | ІІІ-IV | Рекомендовано кольпоскопію з відбором біопсій диспластичних ділянок шийки матки для подальшого гістологічного аналізу із визначенням поширеності дисплазії, контролем наявності/відсутності інвазії тa об'єму хірургічного лікування. |
Найбільше запитань у лікарів-гінекологів і хвилювань у пацієнток викликають відповіді ASC-US і ASC-H. Категорія атипових клітин (ASC) містить два підтипи: атипові клітини з невизначеними ознаками (ASC-US) та атипові клітини, які не виключають важке ураження (ASC-Н).
Атипові клітини – це клітинні аномалії більш виражені ніж ті, що характерні для реактивних змін, але кількісно чи якісно недостатні для того, щоб поставити заключний діагноз плоскоклітинної інтраепітеліальної неоплазії (SIL). Оскільки зміни в клітинах, які відносяться до ASC-US, можуть відображатися, як виражені доброякісні зміни, так і потенційно важчу патологію, між якими класифікація не проводить чіткої межі, то вони відмічаються як «клітини з невизначеним значенням». Це так звана «сіра зона», яка потребує більш детальнішого обстеження пацієнток за допомогою капсидного тесту. Капсидне дослідження, винайдене німецькими вченими є прогностичним показником, який дає можливість передбачити ризик прогресії зворотних дисплатичних змін (ASC-US і LSIL) у незворотні (ASC-Н і HSIL) та рак. Ймовірність даного прогнозу становить 80-85%.
Про необхідність призначення капсидного тесту, лікар-гінеколог та пацієнтка дізнаються із рекомендацій, які зазначаються лікарем-цитопатологом у ПАП-заключенні. Капсидний тест виконується на тому ж мазку, що й ПАП-тест. Повторно здійснювати відбір матеріалу немає необхідності.
Якщо за результатами капсидного тесту виявляються інші відхилення, то Ваш лікар-гінеколог може обстежити шийку матки більш детально: за допомогою кольпоскопії.
Жінка, в ПАП-тесті якої лікар-цитопатолог, виявив насторожуючи зміни, не обов'язково хвора на рак. Це можуть бути ознаки того, що деякі клітини змінюються або змінилися. От же прийшов час відкласти в сторону всі справи та всерйоз зосередитися на власному здоров'ї.
У разі виявлення в цитологічному заключенні ПАП-тесту «підозрілих» ознак дуже важливо не піддаватися паніці та не пустити ситуацію на самоплив. Інформація, отримана в заключенні, є досить цінною для Вашого лікаря-гінеколога та красномовно свідчить про необхідність проведення додаткового обстеження або комплексу заходів з метою не допущення виникнення раку. Чим повніше Ви будете розуміти ситуацію, що склалася, тим простіше, Вам буде з нею впоратися.
Скоріш за все, Вам буде призначене повторення ПАП-тесту через деякий час після першого заключення. Цей проміжок часу може коливатися від 3 до 6 місяців і залежить він безпосередньо від результатів капсидного тесту. Дотримання даного інтервалу необхідне для правильної оцінки динаміки змін і підтвердження прогнозу капсидного тесту.
Одночасно, може призначатися інше спеціальне дослідження - кольпоскопія.
Кольпоскопія - це спосіб оглянути шийку матки за допомогою спеціального збільшувального приладу, так званого кольпоскопу. Зовні він схожий на мікроскоп, тільки більших розмірів. Кольпоскоп за рахунок джерела світла та збільшення, зазвичай у 7-15 разів, дає змогу лікарю-гінекологу поспостерігати ділянки шийки матки, де розташовуються виявлені в ПАП-тесті патологічні клітини, які не можна побачити неозброєним оком. Дане дослідження надає більш детальну інформацію про дисплатичні зміни, які відбулися або відбуваються на даний час у клітинах.
У разі необхідності, процедура кольпоскопії може також бути застосованою для подальшої оцінки наступних проблем, таких як:
- гострі кондиломи на шийці матки;
- гервіцит (запалення шийки);
- доброякісні (не рак) розростання, такі як поліпи;
- біль;
- кровотеча.
Іноді кольпоскопію, можливо, буде потрібно зробити більше, ніж один раз. Крім цього, вона може бути використана з метою перевірки результатів лікувальної терапії.
Сама процедура кольпоскопії проводиться при звичайному гінекологічному огляді.
Дослідження за допомогою кольпоскопу рекомендується проводити, коли у жінки немає менструації. Це дає можливість краще оглянути шийку матки. За 24 години до проведення кольпоскопії, Ви не повинні виконувати наступні дії:
- застосовувати контрастний душ;
- використовувати тампони та вагінальні препарати;
- займатися коханням.
Під час проведення кольпоскопії лікар-гінеколог, побачивши змінені ділянки, вирішує, чи потрібна Вам біопсія шийки матки для уточнення діагнозу.
Біопсія шийки матки – процедура цілком безболісна та нетривала. Вона проводиться без застосування анестезії, оскільки на шийці матки немає больових закінчень. Протягом процедури жінка відчуває лише легкі потягування – це скорочується матка у відповідь на дотик інструментами. Для того, щоб зменшити ці скорочення, достатньо розслабитися. Для забору матеріалу (клітин) використовують спеціальний пристрій – кюретаж ендоцервікса.
Після проведення дослідження, у той час, як шийка заживає, Вам варто 2-3 тижні утримуватися від використання тампонів, вагінальних контрацептивів та інтимних стосунків. Протипоказані також сильні фізичні навантаження, підйом предметів вагою більше ніж 3 кг, відвідування лазні або сауни.
Внаслідок процедури можливі незначні виділення та тягнучий біль в паховій області.
Важкі вагінальні кровотечі (з використанням більш ніж однієї гігієнічної прокладки на годину), висока температура, озноб та сильні болі внизу живота вимагають негайного звернення до лікаря-гінеколога.
Враховуючи викладене, та в залежності від результату ПАП-тесту, кольпоскопії (з біопсією чи без неї) лікар-гінеколог може рекомендувати Вам або тактику спостереження з періодичним повторенням ПАП-дослідження, або призначити спеціальне лікування виявлених патологічних ознак.
Історія однієї пацієнтки, записана зі слів лікаря-гінеколога.
У той день моя зміна в клініці вже добігала кінця, коли мені зателефонувала адміністратор з ресепшену та запитала чи зможу я прийняти ще одну пацієнтку без попереднього запису.
До кабінету ввійшла проста жінка середніх років, опираючись на руку свого дорослого сина. Погляд її був спрямований в нікуди, абсолютно порожній і нічого не виражаючий. Свідчив він про її явно пригнічений і нездоровий стан.
Дивлячись на свої натруджені робочі руки, вона почала відповідати на мої стандартні запитання про причини свого візиту.
- «Перебуваю в періоді мепопаузи. Змучилася зовсім, нещодавно почалися кров'янисті виділення, які з кожним разом стають все рясніше ... Ось, сьогодні вже їхали в онкодиспансер, але вирішили зайти спочатку до Вас, на обстеження ... ».
- «Розумієте, доктор, продовжувала жінка, в мене: робота позмінна, будинок, город і домашнє господарство ... живу одна ... Часу не вистачає, щоб по лікарнях ходити. Та й зверталася я у поліклініку за місцем проживання, просиділа там в черзі три години та й пішла ні з чим.
Відношення лікарів жахливе, безкоштовна медицина, одним словом ... », - важко видихнувши, підвела підсумок жінка.
Проводжу огляд: «у шийці матки зміни ... ми ще будемо проводити дослідження, але діагноз вже майже ясний ... важка дисплазія ... занадто пізно, щоб встигнути Вас урятувати ...»
Наша бесіда тривала ще близько години. Розмова, чесно кажучи, не з легких. Я намагався підібрати необхідні слова підтримки для пацієнтки. До розмови долучився її син.
- «Лікар, невже нічого вже не можна зробити, не розумію», - з останньою надією, як за соломинку, хапається він.
- «Чому ж Ви не звернулися раніше?»
- «Так у мене вже протягом 18 років та дисплазія, доктор ...»
P.S.: Цей випадок безвідповідального ставлення до власного здоров'я, на жаль, не поодинокий в моїй багаторічній, лікарській практиці. Жінки часто звертаються в запущеній стадії, коли вже починаються болі та кровотечі. На ІV стадії 5-річна виживаність становить 13%.
Лікування на ранньому етапі ефективно, виживаність при першій стадії раку матки становить 70%, але коли пацієнтки приходять вже з розпадом пухлини, допомогти вже нічим не можна ...
Мені недавно лікар дивився шийку та сказав, що все в порядку. Чому мазок показує патологічні зміни?
Кольпоскопія або дослідження поверхні шийки матки при великому збільшенні не є методом, який застосовується до кожної жінки, залежить він від якості апаратури та кваліфікації лікаря. Але найголовніше, що ті процеси, які оцінює мазок, можуть відбуватися в глибині каналу шийки матки, в який заглянути на звичайному огляді неможливо.
У мене вже є щеплення від вірусу папіломи людини. Мені необхідно знову здавати мазок?
Так. Щеплення - це профілактика інфікування шийки матки. Це перша ланка захисту. А регулярне відвідування лікаря і ПАП-тест-це ті зміни, які можна знайти на самому ранньому етапі. Це друга лінія захисту, і, на сьогоднішній день, найголовніша. Адже прищеплюється менш, ніж 1% населення.
У мене знайшли тип ASCU-S в мазку. У мене рак?
ПАП-тест типу ASCU-S це самі початкові зміни в клітинах, але не потрібно забувати, що тепер мазок потрібно здавати частіше.
У мене ПАП-тест показав важку дисплазію, лікар запропонував біопсію шийки матки. Після результатів біопсії виявлена легка дисплазія. Як таке може бути?
ПАП-тест бере поверхневі клітини, а біопсія весь шматочок-тому інформації там більше, вона буде точніше. За нею лікар орієнтується що запропонувати пацієнту для лікування. Ділянки дисплазії, до всього іншого, по розташовуються нерівномірно шийці матки і повинні бути досліджені кілька шматочків для того, щоб не пропустити патологічні зміни на шийці матки.
У мене знаходили запалення на шийці матки, кілька разів ПАП-тест показував легку дисплазію. А вчора лікар сказала, що зміни на шийці серйозні. Я не знаю, що робити. Я ходила регулярно.
У кожної шостої жінки з легкими змінами шийки матки ситуація за мазком набагато складніша. Просто цей процес не одразу помітний. І потрібно робити вчасно біопсію, якщо ПАП-тест показує легкі зміни більш, ніж 2-3 рази за рік.
У мене дисплазія шийки матки, але вірусу папіломи не знайшли. Звідки вона взялася?
Вірус може потрапляти в клітку та змінювати її структуру. Клітка шийки матки змінює свої властивості. Але імунна система має кілька рівнів захисту та майже завжди встигає прибрати вірус. Тому зміни в клітині є, а активного вірусу-ні.
Однією з гострих проблем сучасного українського суспільства є загрозливе зростання показників онкологічної захворюваності та смертності. Так, серед онкологічних патологій велику частку займають злоякісні новоутворення репродуктивної системи чарівної половини людства, зокрема, рак шийки матки. На сьогоднішній день в Україні, рак шийки матки не тільки негативно позначається на демографічній ситуації в країні, але й є особистою трагедією для багатьох українських родин.
На щастя, світова медицина вже давно вказала нам вірний напрямок руху у подоланні цієї страшної недуги. На відміну від більшості онкологічних захворювань, виникнення яких на сьогоднішній день медицина прогнозувати не здатна, розвиток раку шийки матки навчилися запобігати ще на початку минулого століття. Винайдений у США скринінговий ПАП-тест, правильно виконаний і грамотно оцінений кваліфікованим лікарем-цитопатологом, дає лікарю-гінекологу достовірний прогноз, що саме у конкретної пацієнтки в найближчі кілька років може виникнути важка дисплазія або навіть рак шийки матки. Цей термін достатній, щоб за допомогою ефективних, перевірених тактик лікування врятувати жінку від цього захворювання.
Дану ідею профілактичного скринінгу покладено в основу всіх національних систем охорони здоров’я розвинених країн світу. Правильно організована скринінгова програма в країнах Західної Європи, США та Канаді, за останні 20 років дозволила знизити показники захворюваності та смертності від раку шийки матки на 60% - 80%. В скандинавських країнах таких, як Норвегія та Данія вже протягом кількох десятиліть реєструються лише поодинокі випадки цього захворювання.
З огляду на викладене, життєвим кредо кожної українки, яка піклується про своє здоров'я, повинні стати регулярні візити до лікаря-гінеколога з обов'язковим проведенням цервікального скринінгу. Саме результати цього дослідження надійно озброять Вашого лікаря-гінеколога, сигналізуючи про можливу небезпеку виникнення раку шийки матки.
Спробуйте започаткувати для себе коханої цю корисну традицію, якщо Ви хочете попередити та вчасно виявити аномальні клітини на ранніх стадіях ураження. Адже не секрет, що дисплатичні зміни на ранніх стадіях є виліковними!
Будьмо здорові!
Secondo sed ac orci quis tortor imperdiet venenatis. Duis elementum auctor accumsan. Aliquam in felis sit amet augue.
Secondo sed ac orci quis tortor imperdiet venenatis. Duis elementum auctor accumsan. Aliquam in felis sit amet augue.
Secondo sed ac orci quis tortor imperdiet venenatis. Duis elementum auctor accumsan. Aliquam in felis sit amet augue.
Secondo sed ac orci quis tortor imperdiet venenatis. Duis elementum auctor accumsan. Aliquam in felis sit amet augue.
Secondo sed ac orci quis tortor imperdiet venenatis. Duis elementum auctor accumsan. Aliquam in felis sit amet augue.
Secondo sed ac orci quis tortor imperdiet venenatis. Duis elementum auctor accumsan. Aliquam in felis sit amet augue.
Secondo sed ac orci quis tortor imperdiet venenatis. Duis elementum auctor accumsan. Aliquam in felis sit amet augue.